ЗНАЙОМИМОСЯ З ДОСВІДОМ КОЛЕГ

З ДОСВІДУ РОБОТИ КЕРІВНИКА МУЗИЧНОГО днз № 49 ОЛЕНИ нЕВЕТРОВОЇ

Пандемія коронавірусу вже змусила всіх освітян адаптуватись та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Втім війна в Україні привнесла нові виклики – руйнування шкіл та садочків, вимушено переселені діти та педагоги, які навчаються і працюють у нових для себе умовах по всій Україні та за її межами. Оскільки навчальний процес припинено на невизначений період, а навчання повинно тривати, всі заклади змушені були перейти на дистанційну форму навчання. Що це є і як його використовувати мало кому було відомо. Одні вважають дистанційною формою – самостійну роботу дітей, які повинні виконати задані їм раніше завдання. Інші для комунікації почали використовувати Viber, телефонні дзвінки, СМС, Messenger та ін…

Хтось більш просунутий почав використовувати Zoom, певні онлайн платформи для підготовки до уроків типу Е-клас і тому подібне. Але є одне але. Не всі забезпечені сучасною комп’ютерною технікою чи сучасними смартфонами. У багатьох банально відсутнє інтернет з’єднання або воно настільки слабке, що усі ці, перевантажені інформацією сервіси, просто не завантажуються. 

Чому саме Google classroom? По-перше, він не такий важкий, як більшість сервісів і з ним можна працювати при слабкому інтернеті. По-друге, він нормально відтворюється як на стаціонарних комп’ютерах і різноманітних лептопах так і на смартфонах.

Отже почнемо… 

Створення облікового запису

Google

Для роботи в Google classroom нам буде необхідно створити власний обліковий запис в Google і всі, необхідні нам для роботи, сервіси додадуться автоматично. Тож давайте створимо його.

1. У адресному рядку браузера введемо адресу https://www.google.com.ua.

2. У верхньому правому куті вікна Google натиснемо кнопку УВІЙТИ.

3. Оскільки нашого облікового запису ще не існує то натиснемо на гіперпосилання

«створити обліковий запис».

 

4. Заповнюємо запропоновану форму тиснемо кнопку «ДАЛІ».

5. Заповнюємо дані про себе і тиснемо кнопку «ДАЛІ».

6. Знайомимося з конфіденційністю і умовами та тиснемо кнопку «ПРИЙНЯТИ».

7. Вітаю. Ви маєте свій обліковий запис в Google.

Використання Google диска

Вся інформація, яку ми будемо використовувати для формування дистанційних занять, буде зберігатися на Google диску.

Диск Google (англ. англ. Google Drive) — сховище даних, яке належить компанії Google Inc., що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарі і ділитися ними з іншими користувачами в Інтернеті. Google Drive включає Google Документи, Таблиці та Презентації, офісний пакет, який дозволяє спільно редагувати документи, електронні таблиці, презентації, малюнки, форми, і багато іншого.

Як працювати з Google Drive.

1. Увійдемо на свій диск для цього у верхньому правому куті виберемо Google додатки (англ. кнопка між написом Зображення та аватаркою облікового запису). У відкритому вікні вибираємо додаток Диск і тиснемо на нього.

2. Ось ми і потрапили у своє саме надійне сховище інформації.

3. Щоб у Мій диск додати файли з комп’ютера потрібно на робочій області клікнути правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати «Завантажити файли».

4. Для надання доступу користувачам до вашого файлу, потрібно по його зображенню клікнути правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати пункт «Надати доступ» або «Посилання для доступу»

5. Для нашої роботи потрібно буде саме «Посилання для доступу».

Створення класу в Google classroom

Ось ми і підійшли до моменту створення власного навчального середовища.

1. В додатках Google вибираємо Classroom (англ. Клас).

2. У вікні Classroom тиснемо на кнопку «+» у правому верхньому куті і вибираємо створити клас.

3. Читаєте примітку ставите галочку погодження і тиснете кнопку ПРОДОВЖИТИ.

4. Заповнюєте форму і тиснете кнопку СТВОРИТИ.

5. Наш клас створено. Можемо змінити тему. Налагодити сповіщення. Запланувати роботу.

Наповнення матеріалами

Наш клас створено, тож можна приступити до створення занять та завдань.

1. Вибираємо вкладку ЗАВДАННЯ у своєму класі.

2. Тиснемо кнопку «Створити» і в меню вибираємо, що ми створюємо, наприклад ,               завдання.

3. Записуємо тему заняття зверху. Даємо вказівки дітям за потреби. Справа ставимо  кількість балів та до якої теми відноситься завдання.

4. Наповнюємо заняття матеріалами,  використовуючи кнопки «Додати» і «Створити».

Додати можемо матеріали з Google диска, посилання на корисні ресурси, завантажені файли зі свого комп’ютера або смартфону, відео з You Tube. Також маємо можливість створити текстові документи, презентації, таблиці, малюнки та форми для опитування та контролю засвоєння знань.

5. Ось, що може вийти.

Використання Google форм для тестування

Для здійснення дистанційного опитування чи перевірки компетентностей учнів зручно використовувати додаток Форми. В цьому розділі я познайомлю вас як створити тест використовуючи цей додаток.

1. В класі тиснемо кнопку «СТВОРИТИ» і вибираємо Форми.

2. В додатку Форми вводимо тему опитування та назву нашої форми.

3. Далі додаємо запитання.

До тексту запитання можна добавити зображення натиснувши значок справа від запитання. Для збільшення варіантів відповідей потрібно натиснути «Додати опцію».

Доступні наступні види запитань: з короткими відповідями, Абзац, З варіантами відповіді, прапорці, Спадний список і т. д.

4. Додавши запитання налаштуємо перевірку форми. Для цього виберемо кнопку

«Налаштування» угорі справа. Вибираємо потрібні налаштування та тиснемо кнопку зберегти.

5. Переходимо до кожного запитання, тиснемо Ключ опитування та вибираємо кількість балів за запитання і вказуємо правильний варіант. Закінчивши ці маніпуляції тиснемо кнопку «Готово».

6. Для варіантів запитань з короткою відповіддю, вибором варіанта та прапорці тест перевіряється автоматично. Якщо ж використовуєте питання типу Абзац то перевіряти доведеться вручну, тобто ставити бали самостійно.

Вітаю. Ви навчились створювати тести в Google Forms.

 

Літо — чудова пора для ознайомлення з навколишнім світом. Цілими днями можна гуляти з дітьми на свіжому повітрі та спілкуватися з природою. Багато відкриттів можуть принести прості спостереження на прогулянці з дитиною. Треба лише вміти споглядати навколишній світ за принципом «дивовижне поруч». Тож як навчити дітей спостерігати?

Дітям дошкільного віку складно залишатися довго на одному місці й тривалий час концентрувати увагу. Тому для спостереження оберіть об’єкт, який їх зацікавить. Покажіть, як на основі запитання, проблеми або завдання можна сформулювати мету спостереження, визначити план дій, а після власне спостереження зробити висновок. Щоб дошкільники вчилися спостерігати самостійно, під час організованих спостережень дотримуйтеся чітко визначеної структури:

Під час спостереження проговорюйте, яку частину запланованої роботи виконали, пояснюйте значення окремих дій, навчайте дітей коментувати перехід від одного етапу пізнавального циклу до іншого. Завдяки такій структурі діти навчаться усвідомлено спостерігати за об’єктами навколишнього світу як під час освітнього процесу, так і в повсякденному житті.

Мотивація Використовуйте для постановки мети освітні ситуації або приклади, які виникли в повсякденному житті. На їх основі сформуйте конкретну мету спостереження для дітей: перевірити свої припущення, встановити взаємозв’язок, знайти розв’язання практичного завдання тощо

Навчайте дітей уже з чотирьох років складати елементарний план спостереження. На конкретних прикладах показуйте, як визначити умови спостереження, обирати пізнавальні дії, розподіляти завдання тощо

Запропонуйте дітям самостійно поспостерігати за об’єктом протягом хвилини. Це дасть змогу сформувати цілісний образ. Подальший розгляд об’єкта зорієнтуйте на аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об’єктами, взаємозв’язки з ними, з людиною тощо. Зміст і логіку скоординуйте відповідно до виду спостереження та віку дітей

Спонукайте дітей узагальнювати результати спостереження. Підсумок має відображати досягнення мети та бути зрозумілим для дітей. Чітко формулюйте відкриття, фіксуйте результати та мотивуйте дітей застосовувати отримані знання в самостійній діяльності

Спостереженню як методу належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об’єктами та явищами природи, у результаті чого в них розвивається пізнавальний інтерес і формуються навички фіксування результатів спостережень різними способами.

Діти молодшого дошкільного віку охоче спостерігають за яскравими, рухомими об’єктами, особливо цікавий для них тваринний світ. Діти 3—4 років здатні під час спостережень виявити найяскравіші властивості об’єктів.

Діти старшого дошкільного віку здатні визначати відмінні об’єкти спостереження, порівнювати їх між собою. Тому запропонуйте на основі елементарного ігрового або практичного завдання визначити мету спостереження та відобразити об’єкт природи через образотворчу діяльність.

Проводьте з п’ятирічними дітьми цикли спостережень. Під час них необхідно сформувати уявлення про розвиток тварин та рослин, особливості їхнього життя в різних сезонах, про взаємозв’язки у природі. У цей період діти починають орієнтуватися на пізнавальні результати спостереження, тому пропонуйте їм формулювати результати відповідно до поставленої мети. Спонукайте старших дошкільників до самостійної пізнавально-дослідницької діяльності.

• отруйні рослини, гриби як потенційно небезпечні;
• трави, кущі, дерева та процес їхнього розвитку;
• звірі, птахи, комахи та їхня поведінка;
• природні явища та погодні умови.

Встановлюйте взаємозв’язки та робіть висновки

ормуйте в дітей уміння порівнювати, зіставляти, аналізувати та виявляти взаємозв’язки у природі. Використовуйте для цього порівняльні спостереження. Для них характерна наявність одразу двох-трьох об’єктів або явищ, станів того самого об’єкта в різний час, які необхідно порівняти. Цей різновид спостереження дає змогу дітям виявити відмінні та схожі риси об’єктів спостереження, особливості росту й розвитку рослин, тварин, сезонні зміни у природі тощо.

Пограйте з дітьми у гру «Що було, а що стало». Кожному гравцю запропонуйте обрати власний природний об’єкт і поспостерігати за ним протягом певного часу. Ним може бути гілка дерева, клумба, кущ, мурашник тощо. За результатами спостереження необхідно розповісти, що було на цьому місці взимку/навесні/восени та що можна побачити тут зараз. Результати спостережень фіксуйте за допомогою фотографій і малюнків. Спонукайте дітей розповідати про результати спостереження за допомогою мовленнєвої конструкції «Взимку…, а влітку…».

Під час спостережень навчайте дітей встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, взаємозв’язки у природі, зіставляти факти, відновлювати цілісну картину за окремими фрагментами тощо.

Ознайомте дітей із правилами

Спостереження не передбачає контакту спостерігача з об’єктом дослідження. Однак якщо не знати базових правил безпечної для природи і людини поведінки, можна зіткнутися з проблемними ситуаціями. Тому на початку спостереження ознайомте дітей з основними правилами.

Заохочуйте дітей під час спостережень дотримуватися правил:
• обирай для спостережень зручне місце;
• знаходь цікаві об’єкти на території дитячого садка;
• дотримуйся дистанції з об’єктами спостереження;
• поводься з об’єктами спостереження обережно;
• зберігай спокій та не заважай іншим тощо.

Формулюйте правила так, щоб вони містили позитивні та чіткі вказівки до дії. У кожній конкретній ситуації загальні правила можуть мати доповнення. Наприклад: «Під час спостереження за птахами в період гніздування дотримуйтеся тиші».

Старших дошкільників навчайте працювати в команді — розподіляти обов’язки, вступати в діалог, обговорювати план та умови проведення спостереження, підбивати підсумки тощо. Для цього заохочуйте їх встановлювати правила самостійно, наприклад: домовлятися та приходити до спільного рішення, висловлювати власну думку та слухати інших, використовувати слова ввічливості тощо.

Фіксуйте результати

Щоб діти ліпше запам’ятовували інформацію та використовували її в повсякденному житті, фіксуйте разом із ними результати спостережень. Використовуйте для цього виражальні засоби різних видів мистецтва, які збагатять сприймання дітей і навчать їх передавати свої враження від спілкування з природою.

• застосовуйте прийоми, методи та форми роботи, які допоможуть дітям осмислити побачене, систематизувати інформацію;
• ставте допоміжні запитання, які дадуть змогу дітям охарактеризувати відкритий ними факт, установити взаємозв’язки та підбити підсумки;
• складайте разом із дітьми короткі розповіді за результатами спостережень;
• заохочуйте дітей робити замальовки, складати схеми, моделі досліджуваного об’єкта або явища;
• використовуйте картки із зображенням об’єктів спостережень, щоденники довготривалих спостережень.

Один із ефективних способів фіксації результатів спостереження з дітьми дошкільного віку — спеціально підготовлені картки. Це можуть бути різні зображення, схеми, які допоможуть зафіксувати пізнавально-дослідницьку діяльність, унаочнити та систематизувати отриману інформацію. Цей спосіб оформлення результатів дасть змогу дітям пригадати приємні хвилини спілкування з природою, однолітками і дорослими, згадати відкриття, які вони зробили під час спостережень.

Спостереження як найважливіше джерело знань про природу сприяє розвитку в дітей важливого вміння — дивитися та бачити. Тож розвивайте в дошкільників спостережливість, допитливість, уміння порівнювати й аналізувати, встановлювати взаємозв’язки й робити висновки. Навчайте їх спілкуватися з природою та формуйте в них цікавість до спостережень.

пам'ятка для педагогів

Джерело: https://emetodyst.mcfr.ua/818249