м. Бахмут, заклад дошкільної освіти № 10 "Кристалик"

 





Актуальне питання: навчаємо культурно - гігієнічним навичкам!

                     АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ: НАВЧАЄМО КУЛЬТУРНО - ГІГІЄНІЧНИМ НАВИЧКАМ!

                Одним із пріоритетних завдань  дошкільної освіти є збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом, установок на здоровий спосіб життя. 

Оздоровче спрямування освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі зумовлене рядом нормативно-правових документів: Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

У педагогічному словнику поняття «навички» трактується як дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними. Фізіологічною основою культурно-гігієнічних навичок є утворення умовно-рефлекторних зв’язків, вироблення динамічного стереотипу, адже формуються навички на основі застосування знань про відповідний спосіб дії, шляхом цілеспрямованих планомірних вправлянь. 

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:
  • раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості  та своєчасності режимних процесів;
  • позитивний приклад культури поведінки дорослих;
  • систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
  • єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї;
  • контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;
  • індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

         Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.

Дитина щоденно набуває культурно-гігієнічні навички під час спілкування з дорослими, наслідуючи їх поведінку. Навчаючи дітей культурно-гігієнічним навичкам, слід пам’ятати, що це робота копітка і щоденна. Що раніше її почнете, то кращими будуть результати. Спочатку діти опановують елементарні дії, та з віком їх слід ускладнювати. У своїй повсякденній роботі вихователі та їх помічники повинні прагнути до того, щоб виконання культурно-гігєнічних правил стало для них природнім, а навички постійно вдосконалювались і перетворювались на звички, адже нікому не подобається спілкуватися з людиною неохайною,  яка не стежить за собою, своєю зовнішністю, поведінкою.

Однією з найважливіших культурно-гігієнічних навичок людини є миття рук, яке відіграє велике значення для її здоров’я. Адже найчастіше саме через руки в організм людини можуть потрапити мікроорганізми, які викликають інфекційні захворювання.

Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворнімікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громад­ському транспорті, рукостискання тощо. Найбруднішими є громад­ські місця, зокрема туалети, через те, що їх відвід ує багаторізних людей і атмосфера в них сприятлива для розмноження мікробів. Окремо варто сказати про гроші. Брудними вони є, оскількипрохо­дять через руки багатьох людей, які можуть бути бактеріоносіями різних захворювань.

Коли сааме необхідномити руки? Ситуацій багато, але зазначи­мо основні:

  1. після того, як виприйшли з вулиці;
  2. після контакту з хворими чи їхніми речами;
  3. після відвідування туалетної кімнати;
  4. після того, як виносили сміття;
  5. після прибирання в кімнаті, чищення взуття;
  6. після контакту з тваринами;
  7. перед та після медичних процедур (наприклад, змінапов'яз­ки, оброблення рани);
  8. після того, як ви кашляли або чхали, прикриваючи ротта ніс рукою;
  9. після порізів, мікротравм;
  10. після контакту з грішми;
  11. перед прийманнямїжі;
  12. перед, під час та після приготуванняїжі.

Щоб позбавитися хвороботворних мікроорганізмів, що потра­пили на шкіру рук, слід дотримуватися рекомендацій щодо їх миття.

Мийте руки часто та ретельно та привчайте до цього дітей, хоча їм не так просто показати що їхні руки є не зовсім чистими та на них є мікроби. Дітям дошкільного віку потрібно не тільки говорити про чистоту, але й показувати як її досягати. Наприклад, можна провести такий дослід:

  • одна дитина миє брудні руки у мисці з во­дою без мила і витирає їх чистим рушни­ком (вихователь обов'язково зауважує,що вода в мисці не дуже забруднила­ся, але рушник став брудним, на ньому з'явилися чорні смуги);
  • інша дитина миє брудні руки з милом в іншій мисці з водою і також витирає ручки чистим рушником (вихователь за­уважує, що вода в другій мисці брудніша, ніж у першій, але рушник залишився чистим).

Дорослий спонукає дітей самостійно зро­бити висновки щодо миття рук з милом та без нього. Або можна запропонувати дітям переглянути мультфільм.

До речі, на думку психологів, миття рук допомагає позбутися неприємних спогадів і може зняти нервове напруження. Тож якщо у Вас була неприємна розмова або довелося приймати складне рішення, помийте руки. Це допоможе розслабитися та зняти психологічну втому.

Особливості виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього та молодшого дошкільного віку

 

            Уже в ранньому віці дітей потрібно вчити розуміти призначення і основні якості предметів, називати дії, самостійно виконувати вимоги дорослих, звертатися із проханням про допомогу. Слід привчати дітей сідати за стіл тільки з вимитими руками; пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти ложкою не обливаючись; з часом – користуватися серветкою; їсти рідку страву з хлібом; вставати з-за столу, присувати стілець. В процесі життєдіяльності необхідно удосконалювати набуті і формувати нові культурно-гігієнічні навички, заохочуючи при цьому дитину до більшої самостійності. Трирічні малюки мають їсти самостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу; правильно тримати ложку; брати той шматок хліба, що лежить ближче; спокійно сидіти за столом, не розмовляти з іншими дітьми;  без нагадування дорослого дякувати за їжу.

У дітей молодшого дошкільного віку вихователь прищеплює та закріплює навички культури поведінки за столом, вправляє в умінні правильно сидіти під час їди, не ставити лікті на стіл; користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем, серветкою тощо); їсти, не поспішаючи, охайно, безшумно. 

Згодом дошкільників залучають до виконання нескладних трудових доручень пов’язаних з процесом харчування. Для молодших дошкільнят такі доручення містять у собі одну-дві конкретних й нескладних дії (наприклад, розкласти ложки на столі, поставити хлібниці, простелити скатертину тощо). Педагог розкриває дітям зміст завдання, супроводжуючи свої дії поясненням прийомів роботи та способів її організації. Доручення дають змогу вихователю індивідуалізувати прийоми керівництва дітьми: одному допомогти, другого заохотити, підтримати, третього навчити. Усі вказівки слід давати вихованцям в доброзичливому, спокійному тоні, що викликає в них позитивне ставлення до дій, які мають стати звичними.

Коли діти в ході індивідуальних доручень навчаться накривати на стіл та стануть більш самостійними, вводиться інша форма організації праці дітей, що спрямована на обов’язкове виконання певної діяльності задля обслуговування колективу, – чергування по їдальні. Призначають та змінюють чергових щодня, що дає змогу виховати у кожної дитини почуття відповідальності, турботливого ставлення та відчуття необхідності своєї праці для інших. У кожній групі дитячого садка створюються необхідні умови для організації праці дітей.

Організовуючи даний вид дитячої діяльності, доцільно створити куточок чергових у вигляді стенда «Маленькі кухарики» («Наші помічники», «Смачного»), де будуть визначатися (за допомогою певних картинок, знаків, словесних написів) чергові на кожен день, а також міститимуться невеличкі сюжетні картинки (символічні зображення), що вказуватимуть дітям на їхні обов’язки й послідовність виконання певних дій. Доречно запровадити також систему знаків-оцінок за хороше виконання обов’язків чергового (наприклад, значок-смайлик з різним виразом емоцій на обличчі), що стимулюватиме дитину до якіснішого виконання трудових дій. Тут також має знаходитися одяг чергових (2 фартухи, косинка для дівчинки та чепчик для хлопчика білого чи будь-якого іншого світлого кольорів) та необхідне обладнання для даного виду праці (совочки та щітки із зручними ручками для згрібання крихт зі столу).

Роль дорослого полягає у тому, що він вчить дітей дотримуватися послідовності у          роботі, контролює та допомагає, враховуючи індивідуальні особливості кожного.

 

Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей старшого дошкільного віку

 

       У роботі з дітьми старшого дошкільного віку вихователь продовжує  формувати культуру споживання їжі, вдосконалювати навички правильного користування столовими приборами; вчить дітей не їсти «на ходу» (на вулиці, в транспорті), не брати їжу брудними (невимитими) руками, підводячи до усвідомлення негативних наслідків таких звичок.

Організовуючи чергування по їдальні, дорослому потрібно знати, що діти старшого дошкільного віку здатні повністю сервірувати стіл із дотриманням певної послідовності, узгоджувати діяльність та розподіляти між собою роботу, приходити на допомогу один одному й спільно доводити справу до кінця. У процесі виконання роботи діти виявляють більшу старанність, активність, ініціативність, прагнучи високого результату. Керівництво педагога спрямовується на розвиток самостійності, самоорганізації дітей, збільшення обсягу й темпу роботи при якісному її виконанні.

Процес формування у дошкільників культурно-гігієнічних навичок буде успішним лише за умови тісної співпраці дошкільного закладу та сім’ї.

               Важливо ознайомити батьків (на батьківських зборах, під час бесід, індивідуальних зустрічей) з вимогами базової програми щодо виховання даних навичок у дітей певного віку та роботою, яка ведеться в зв’язку з цим у дошкільному закладі. Вихователь рекомендує дотримуватися визначеного режиму дня; навчає батьків ефективних методів формування у дітей необхідних навичок, умінь та звичок; переконує у великому виховному впливі  посильних трудових доручень. Доцільно дібрати для батьків також науково-популярну літературу з короткими анотаціями, статті про вплив гігієни на фізичний розвиток дитини. І оскільки фізичне виховання є основою гармонійного розвитку, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку, то воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини, яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров’я.