Чи є межі в соцмережі?

або Нетикет учасників освітнього процесу

Підготувала директор закладу

 дошкільної освіти Інна ПОСПЄЛОВА

Джерело: Тетяна МАХИНЯ, доцент кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи Інституту менеджменту та психології Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, канд. педагог. наук

Головні тези:

Які освітянські спільноти найпопулярніші

Що чекає на того, хто не дотримується нетикету

Які переваги та недоліки віртуального спілкування
 

Яким має бути пост про заклад освіти в соцмережі, аби його прочитали

Поняття «соціальна мережа» спрогнозував ще в 1835 році Володимир Одоєвський у романі «4338‑й рік». У 1954 році американський соціолог Джеймс Барнс (James Barns) увів це поняття на позначення соціальної структури, що складається з групи вузлів. Ці вузли — соціальні об’єкти — люди або організації, а зв’язки між ними — соціальні взаємини. У 1969 році на замовлення уряду США досліджували створення надійних розподілених комп’ютерних мереж, стійких до пошкоджень.

Наукова концепція Джеймса Барнса набула певної трансформації, і вже в 1971 році першу соціальну мережу як двосторонню або односторонню взаємодію групи осіб з використанням комп’ютерної техніки стали використовувати, щоб військові передавали інформацію через мережу ARPANET, що стала прототипом інтернету.

Популярними соціальні мережі стали в 1995 році. Американець Ренді Конрадз (Randy Conrads) створивClassmates.com — першу соцмережу. Зареєстровані користувачі мали доступ до каталогу випускників різних навчальних закладів.

За даними дослідження Factum Group Ukraine*, в Україні у 2017 році зафіксовано 21,0 млн інтернет-користувачів. Віртуальний світ сайтів, форумів, чатів — світ соціальних мереж та інформаційних ресурсів — провідне джерело інформації людини, засіб і особливий простір для комунікації, майданчик для різних видів діяльності.

* Консалтингова компанія, що здійснює внутрішньодержавні й міжнародні дослідження в Центральній і Східній Європі. — Прим. ред.

Порушення нетикету:

образи та перехід на особистості

навмисне «перемикання»
теми — офтоп

пряма реклама

самореклама у невідповідних місцях

наклеп або дезінформація

плагіат

В Україні 68% інтернет-користувачів зареєстровані в соцмережі Facebook. Учасники освітнього процесу — педагоги, батьки, учні — активно спілкуються саме там.

Освітянські спільноти

У соціальній мережі Facebook користувачі створили тематичні спільноти і групи, пов’язані з освітою, зокрема:

Освіта.ua налічує 141 тис. підписників**;

офіційна сторінка Міністерства освіти і науки України — 105 тис.;

громадське об’єднання «Батьки SOS» — 97 тис.;

громадська організація «Освіторія» — 73 тис.;

Педрада — 27 тис.;

громадська організація «EdCamp Ukrainе» — 12 тис.

 Тут і далі — інформація станом на 27.06.2018. — Прим. ред. 

Як бачимо, ці спільноти і групи в соціальних мережах мають велику кількість учасників. Більшість з них не лише читають, а й активно дописують і коментують.

У Facebook ведуть офіційні сторінки заклади освіти. Активні в соцмережі науково-педагогічні й педагогічні працівники — новатори, у яких також є свої підписники.

Приклад

Топ-10 лідерів громадських думок, які періодично пишуть про освіту у Facebook, мають близько 840 тис. підписників. У Міністра освіти України — 38 тис. підписників.

Нетикет — умова конструктивної взаємодії

Користувачі виробили внутрішні правила поведінки в інтернеті. Їх назвали новим словом «нетикет», або мережевий етикет (з англ. net — «мережа» та етикет).

Нетикет — це своєрідна філософія ефективного інтернет-спілкування. Це не просто правила усного та писемного спілкування в інтернеті, а й система, що орієнтує користувачів мережі на дотримання принципів культури мовлення незалежно від того, віртуальна вона чи реальна.

Категорії нетикету

Виокремлюють такі категорії нетикету:

психологічні, емоційні — використання звертань «ти», «ви», смайликів, підтримка або ігнорування новачків тощо;

технічні — використання певної довжини рядків, обмеження обсягу, авторські підписи, допустимість написання у верхньому регістрі, форматування — виділення курсивом, кольором тощо;

адміністративні — правила заголовків тем і цитування, допустимість реклами, флейму, необхідність дотримуватися тематики співтовариства.

Стаття до теми:
«Десять правил нетикету»

Немає єдиного документа, що об’єднує усі правила нетикету та є стандартом для користувачів і дописувачів. Проте є найпоширеніші загальновідомі правила, яких слід дотримуватися всім.

Бан як покарання за недотримання нетикету

Часто коментування того чи того питання зводиться до, м’яко кажучи, неконструктивного спілкування: коментатори системно порушують нетикет, висловлюються грубо, непристойно, знецінюють та ображають інших.

Образи та неприпустимі висловлювання в мережі замінюють сварки на вулиці й у транспорті. Але лайка і на вулиці, і в мережі підпадає під адміністративну відповідальність. За це штрафують. У соцмережі Facebook також реагують на такі дії. Користувач може поскаржитися у службу підтримки, а вона прийме рішення про блокування акаунта порушника — бан.

Facebook блокує акаунт за умови, якщо його власник порушив умови соцмережі, як-от:

виклав авторський матеріал без дозволу;

виклав незаконні, шахрайські, ворожі, образливі матеріали тощо;

зазначив несправжнє ім’я або помилкову інформацію про себе, видавав себе за іншу людину;

використовував особисту сторінку в комерційних цілях;

ображав, переслідував людей чи погрожував їм.

Навіть однієї скарги в службу підтримки досить,
щоб заблокувати акаунт кривдника.

Часте порушення нетикету зустрічається і в соціальних месенджерах, зокрема в найпопулярнішому Viber.

Керівники деяких навчальних закладів рекомендують педагогічним працівникам не спілкуватися в такий спосіб з батьками. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переваги та недоліки віртуального спілкування для шкіл

Взаємодія у соціальних мережах колись мала конкретний характер — люди, які перебували в різних точках планети, мали змогу спілкуватися з робочих питань. Тільки потім з доступністю інтернету віртуальне спілкування стало об’єднувати різних людей з різних питань, зокрема й освіти.

Освітяни, які створюють профілі закладів освіти в соцмережах і наповнюють їх контентом, часто не керуються правилами. Та їх і немає. Педагоги досі не можуть дійти певної згоди про вигляд акаунтів шкіл у соцмережах, про медіатексти та правила спілкування у коментарях. Кожна школа на власний розсуд створює «інтерфейс» у соцмережі й задає формат взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Поза закладом освіти всі спілкуються у Facebook і месенджерах — Viber, Telegram, WhatsApp тощо. Розглянемо основні переваги та недоліки віртуального спілкування учасників освітнього процесу.

Свідоме «дозоване» використання соціальних мереж з урахуванням їх переваг і недоліків загалом позитивно впливає на учасників освітнього процесу та залучає усіх до активної взаємодії. Та спостерігаємо і крайнощі. Попри те, що спілкування в соціальних мережах може бути органічним продовженням освітнього процесу, деякі педагогічні працівники досі принципово не використовують їх. Інша крайність: на перший погляд взаємодія між учнями, батьками, та педагогами в соціальних мережах є дієвою та ефективною, та за детальнішого аналізу виявляється, що вона імітаційна. Ті, хто не мають можливості висловитися чи реалізувати свої амбіції безпосередньо, створюють імітаційне соціальне середовище громадської активності.

Це — картки-обертаси

Натисніть на стрілку
та прочитайте текст

Пост про заклад освіти в соцмережі

Педагоги мають дотримуватися основних правил під час публікації посту про діяльність закладу освіти у соціальній мережі (Додаток). Та слід пам’ятати: робота не обмежується власнепублікацією посту. Адміністратори груп чи сторінок мають тримати їх під контролем, щоб з’ясовувати рівень популярності, стежити за коментарями. Оперативно слід реагувати на:

запитання учасників освітнього процесу;

пропозиції;

негативні відгуки.

Порада

Не ігноруйте негативні коментарі у повідомленнях. Реагуйте на них оперативно, коментуйте фахово. Завжди представляйте свої аргументи одразу під коментарем, адже не оброблене вчасно негативне зауваження може викликати ланцюгову реакцію і зашкодити іміджу закладу освіти. Не вдавайтеся до флеймів, не сперечайтеся з учасником освітнього процесу в соціальній мережі. Якщо він висловлює об’єктивне невдоволення, вибачитеся і, за потреби, домовтеся про особисту зустріч.

Не видаляйте негативні коментарі. Добре, коли в закладу освіти незаплямована репутація, але «затирати» негативні відгуки не слід. Це спричинить ще більше невдоволення інших учасників освітнього процесу, які мають подібну точку зору.

Взаємодія учасників освітнього процесу в соціальних мережах для спілкування, навчання та розвитку ще недостатньо оцінена. Дехто скептично ставиться до соцмереж, оскільки традиційно їх вважає середовищем для дозвілля та розваг. Але саме вони можуть стати комунікативним простором для учасників освітнього процесу.

Додаток

Висвітлюємо діяльність закладу освіти у соцмережі
Чек-ліст

Обиріть подію, яку хочете висвітлити у соцмережі; опишіть її.

Перечитайте пост, аби переконатися, що в ньому користь чи розвага, — користувачі соціальних мереж віддають перевагу такому контенту.

Перевірте орфографію та пунктуацію: пост підпаде під пильну увагу інших учасників освітнього процесу, а отже, його слід ретельно вивірити.

Стежте за обсягом тексту. У невеликі повідомлення залучені на чверть більше користувачів, ніж у довгі тексти. Тож більше уваги до нагальної проблеми закладу освіти приверне короткий пост.

Переконайтеся, що пост не був написаний під дією негативних емоцій, оскільки таке повідомлення не розв’язує проблему, а лише поглиблює її.

Ілюструйте пост лише якісними картинками чи фото: понад 65% людей сприймають інформацію візуально. Стежте за дотриманням авторського права.

Пам’ятайте, що в соціальних мережах можна згадувати інших користувачів за допомогою міток. Це дає змогу залучити до повідомлення більше учасників освітнього процесу.

Візьміть за правило писати пости у соціальній мережі з певною періодичністю і дотримуйтеся цього правила. Наприклад, пишіть кілька постів на тиждень чи на день, щоб систематично висвітлювати діяльність закладу освіти та підтримувати постійну увагу до освітнього процесу.

Це цікаво!

«Рецепт» усунення конфліктів у закладі освіти за допомогою соцмережі

Громадський активіст і директор однієї зі шкіл Києва Сергій Горбачов пропонує свій «рецепт» усунення будь-яких конфліктів у закладі освіти через оперативне висвітлення проблем у соціальних мережах, зокрема:

не замовчувати проблему, а визнати її існування;

одразу ефективно розпочати її розв’язувати;

постійно інформувати в соцмережі, що конкретно заклад освіти робить для розв’язання проблеми, яких вжито оперативних дій;

повідомити про результат.